Лімітний, як ринковий та стоп-ордер, входить до переліку популярних у трейдерів. Особливо його полюбляють ті, хто готовий почекати та купити акції за найвигіднішою ціною.
Отже. Лімітний ордер ─ це коли цінний папір можна купити або продати за заданою ціною.
Розміщуючи такий вид ордера, трейдер виставляє найбільшу ціну, за якою готовий придбати актив, і найменшу, за якою готовий його продати
Щоб лімітний ордер перестав працювати, інвестор або скасовує його вручну, або виставляє дату закінчення його дії.
Очевидно, що такий тип ордера ─ ідеальний варіант для трейдерів, які хочуть тримати торгівлю під контролем. Але є й ризики ─ угода може не відбутися. І це ключова відмінність ринкового ордера від лімітного. У першому випадку угода практично завжди проходить, але ціна може бути не такою ідеальною, якою трейдер її собі уявляв, а в другому випадку ціна точно буде та, на яку розраховував інвестор, але транзакція не завжди виконується.
Щоб використовувати лімітний ордер, трейдеру потрібно задати свої умови ─ лімітну вартість під час розміщення заявки на угоду. Тобто вона може відбутися тільки в тому разі, якщо ціна досягне заданого ліміту.
Лімітний ордер відмінно показує себе з волатильними паперами. Тут інвестор може розраховувати на ціну, кращу за поточну.
Ну і, звісно, такий ордер гарний для тих, хто не хоче або не може постійно стежити за ходом торгів. Але є і зворотний бік медалі ─ якщо трейдер потенційно готовий продати папір, не прив'язуючись до конкретної ціни, лімітний ордер цього зробити не дасть, угоду можна упустити.